У них — усе наше життя: від першого дотику до останнього прощання. Вони тримають ніжно, коли ми ще беззахисні, підтримують, коли вчимося стояти на ногах, і не відпускають серцем — навіть тоді, коли ми йдемо в невідоме.

 

Мамині долоні — це тепло, що не згасає, це турбота, яка не потребує слів. Це сила, що допомагає йти, коли страшно. І це любов, яка завжди чекає.

 

У День матері схилімося перед тими руками, що обіймають життя.

 

Мамо, твої долоні — мій тил назавжди.

 

З Днем матері!