Володимир приєднався до патрульної поліції у 2017 році. Служив у Луганської області, а з серпня 2022 року — в Борисполі.

 

“Вова був дуже відповідальним, був філософом, підтримував будь-яку тему та міг вести розмови годинами. Завжди підіймав цим настрій. Чесний, добрий, чуйний, хазяйновитий. З ним було легко спілкуватися”, — згадують колеги.

 

Після перемоги мріяв стати фермером та займатися господарством. Володя з юності був опорою для своїх батьків: допомагав у всьому, ніколи не відмовлявся від роботи й завжди знаходив час для своєї люблячої родини. Розділяв пристрасть тата до бджолярства.

 

Із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну батьки Володимира опинилися фактично на лінії розмежування фронту. Це стало для нього важким ударом, але він доклав усіх зусиль, щоб вони могли залишити окуповану територію.

 

У серпні 2024 року став на захист Батьківщини в складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції “Хижак”. Спочатку в піхоті, пізніше — у батальйоні безпілотних систем бригади.

 

У грудні 2025 року загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

 

Тепер Володя в небесному війську та йому назавжди 40.

 

Висловлюємо щирі співчуття колегам, рідним та близьким Героя.

 

Вічна пам’ять. Честь.