Почувши про реформу поліції, Микола Романюк пройшов відбір, навчання та розпочав службу в патрульній поліції Івано-Франківської області.

 

З початком повномасштабного вторгнення він вирішив долучитися до тоді ще зведеного загону патрульної поліції “Хижак”, який першим зустрічав ворога в найгарячіших точках. Саме тоді Микола зрозумів: його вміння та навички дуже потрібні там.

 

Для нього служба — це поклик серця. Він переконаний: якщо не вберегти країну сьогодні, завтра може не настати для його двох дітей та майбутніх поколінь.

 

“Заради своєї родини, заради Батьківщини та її людей я готовий битися до останнього подиху”,

— говорить Микола.

 

Перебуваючи на гарячому Запорізькому напрямку, поліцейський отримав поранення й був шпиталізований. Але це його не зупинило — після лікування та реабілітації він знову повернувся до захисту країни.

 

Найважче для Миколи — бачити людей, які втратили все: близьких, домівки, рідні міста й села, друзів, домашніх улюбленців.

 

Побачене лише зміцнює його прагнення зробити все, аби ця “чума” була знищена!