Патрульний Тернополя, який підкорює вершини

Свою першу гору він підкорив у 12 років. Нині за його плечима більше 30 гір різної складності.

Альпінізмом 22-річний тернопільський патрульний Михайло Герасименко почав займатися у Маріуполі, звідки сам родом.

— Краще 100 разів повернутися, аніж один — зостатися, — любить жартувати Михайло. — Гори легковажності не пробачають, тому треба бути дуже уважним, розраховувати свої сили і думати на кілька кроків наперед. Підкоривши одну вершину, зупинитися важко. Це такий адреналін!

Краще 100 разів повернутися, аніж раз зостатися
Кілька років тому Михайло з товаришами взявся сходити на Ельбрус — найвищу вершину Кавказького хребта.

— Сам маршрут не особливо складний, але висота й неймовірні перепади температур, тиску, кисневий голод — стрес для організму, — пояснює полісмен. — Щоб легше було адаптуватися до екстремальних умов, сходили на гору поступово. А на висоті 3600 метрів зупинилися у штурмовому таборі. У приміщенні температура сягала позначки -18°C. Однак клімат сухий і мороз не так сильно відчувається. На висоті 5300 кілометрів довелось повертатися.
Дістатися вершини нам, на жаль, так і не вдалось — зіпсувалася погода.

У патрулі, як в альпінізмі
Після переїзду до Тернополя Михайлові довелося забути про улюблене хобі на півроку, призвичаювався до служби. Каже, що заняття з альпінізму йому допомагають у роботі.

— У горах велике значення мають люди, з якими ти йдеш, від команди залежить усе, — зауважує Михайло. — Має бути надійна людина, яка допоможе у складній ситуації, а трапляється різне — не раз наші хлопці зривалися, падали. У свою чергу, ти маєш бути підтримкою команді. Так само і в патрульній поліції. Має бути абсолютна довіра до напарника. Отримавши виклик, ти насправді не знаєш, що на тебе чекає. Нерідко трапляються і небезпечні злочинці зі зброєю, де лік йде на секунди і ти повинен зібратися, щоб ані ти, ані твій колега не постраждали. Одного разу ми шукали 4 грабіжників, які напали на людину, побили і відібрали усі речі. Ми затримали їх по гарячих слідах. На щастя, в результаті ніхто не постраждав. Хоча розумію, що всіляке може трапитись. Але страх на службі вимикається, інакше навіщо йти працювати патрульним?

— За фахом я інженер безпеки дорожнього руху, випускник Маріупольського технічного університету, — розповідає Михайло. — Навіть якийсь час працював за спеціальністю. Одначе дівчина з Донецького медичного університету перевелась до Тернополя і за рік я переїхав до неї. Власне, тут і довідався про набір до патрульної поліції. Вирішив спробувати, закортіло бути причетним до реформи. Пройшов конкурсний відбір, успішно написав тести і мене взяли. Хочу і в майбутньому розвивати свої вміння і навички. Вже у Тернополі знайшов гурток альпіністів, тож протягом відпустки буду підкорювати ще одну вершину. Мрію піднятися на Еверест.