У місті, яке світ знає як місто-мученик. Місто, яке для нас — назавжди рідне. Оборона міста-героя тривала 86 днів, 82 із яких у повному оточенні. До останнього патрульні залишалися разом із людьми: евакуйовували родини під обстрілами, вивозили поранених, розвозили воду й ліки, підтримували тих, хто втрачав надію.

 

Коли місто здригалося від авіаударів, патрульні не залишалися осторонь. Під час атаки на пологовий будинок вони допомагали породіллям та медперсоналу. Після ворожої атаки на Донецький академічний обласний драматичний театр — місце, де колись звучали оплески, а під час блокади люди тут шукали порятунку, патрульні допомагали травмованим. Патрульні добре пам’ятають площу біля театру, де у 2016 склали Присягу на вірність українському народові. Ту Присягу вони не зрадили — навіть тоді, коли навколо палало все.

 

Також наші поліцейські стали буквально “очима” військових, оскільки на водонапірній вежі провели не одну добу з біноклем. Попри палаюче місто, патрулювання не припинялося, допоки це було можливим.

 

З середини березня частина поліцейських разом із морськими прикордонниками, військовими та тоді ще полком НГУ “Азов” брали участь в обороні міста, зокрема й Маріупольського порту та заводу “Азовсталь”. Наприкінці березня — на початку квітня українським Силам оборони вдалося здійснити кілька надскладних вертолітних рейсів до блокадного Маріуполя. Наші поліцейські завантажували поранених до гелікоптерів, приймали та доправляли на “Азовсталь” критично важливі вантажі. Виконували бойові завдання пліч-о-пліч з іншими оборонцями заводу під постійними обстрілами максимально оперативно.

 

У другій половині травня з території заводу “Азовсталь” вийшли кілька тисяч українських Захисників та Захисниць. Серед оборонців Маріуполя, які потрапили в російський полон, був начальник УПП в Донецькій області Михайло Вершинін та патрульні Святослав Юзик, Денис Черемисін, Андрій Портной, Михайло Піскун, Олексій Жаркенов, Анжела Кокоуліна, Віктор Залата, Борис Колесников та Євген Мимоход. Після звільнення з ворожого полону, усі повернулися в стрій.

 

12 березня 2022 року під час оборони Маріуполя внаслідок влучання з ворожого танка по будівлі, де перебували поліцейські, загинув патрульний Вадим Ісаєв. Указом Президента України Вадим Ісаєв нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

 

2 травня 2022 року під час оборони “Азовсталі” загинув наш патрульний Даніїл Сафонов, який посмертно отримав звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”. Вічна та світла пам’ять нашим колегам.

 

Сьогодні маріупольські патрульні релоковані по всій країні та їхні серця — в одному місті: у Маріуполі. У двориках, де колись лунав дитячий сміх. У вулицях, які знають напам’ять. У морському вітрі, який неможливо забути.

 

Ми віримо: Маріуполь повернеться додому. Під синьо-жовтий прапор — попри біль і втрати. І патрульні обов’язково знову вийдуть на вулиці у рідному вільному Маріуполі.

 

Бо місто можна тимчасово окупувати. Але любов до нього — ні.

Маріуполь — це Україна. І так буде.