“Я мала відчути на собі, як виборюється наша Перемога, щоб пронести дух свободи й незламності через покоління”, — полтавська патрульна Анастасія Паладійчук

Хоробра, доброзичлива, відчайдушна та професіонал своєї справи, саме так характеризують патрульні Полтавщини свою колегу Анастасію, яка нині несе службу в одній із найгарячіших точок України — Донецькій області.

Ще 2018 року інспектор склала присягу на вірність українському народові й відтоді працювала на лінії. Неодноразово була відзначена грамотами та подяками від керівництва Департаменту патрульної поліції. Влітку 2021 року брала участь в параді до 30-ї річниці Незалежності України.

Війна зустріла Настю на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Полтавській області. Згодом патрульна несла службу в координаційному штабі краю.

Поліцейська запевняє: щодня їй хотілось робити більше для Перемоги. І одним із стимулів для неї стало те, що колеги з її роти вже тоді були в складі зведеного загону патрульної поліції та виконували бойові завдання на Миколаївщині.

Патрульна дуже добре пам’ятає той день, коли їй зателефонував керівник і сказав, що нашим хлопцям потрібні кухарі (за освітою Анастасія інженер-технолог харчових виробництв та має досвід роботи на кухні). Рішення інспекторка ухвалила миттєво. Рідні намагалися відмовити Анастасію, проте дарма.

Тож з 17 серпня патрульна змінила бодікамеру і ручку на кухонний ніж. Спочатку несла службу в Миколаївській області.

“Було доволі страшно, але це нормально. Згодом колеги навчили мене за звуком відрізняти “виходи” і “прильоти” і тривога зникла, адже “виходів” було більше”, — згадує Анастасія.

За словами патрульної, роботи, здавалося, було нескінченна кількість. Проте разом усьому давали раду. Адже знали, заради чого вони тут.

З середини жовтня поліцейська з одним із підрозділів, до якого її закріпили кухарем, несе службу на Донеччині. Говорить, що там красиво… Було… До війни. І вірить в те, що обов’язково буде ще гарніше після Перемоги!

Тут, за словами Анастасії, специфіка і фронт роботи відрізняється. Донецька область — під постійними, щільними обстрілами агресора з усіх можливих видів озброєння. Але інспектор абсолютно впевнена в кожному, хто зараз поруч із нею. Кожен, для кого зараз готує патрульна, не просто товариші для неї, а немов рідні брати. Тож, коли з’являється нагода, обов’язково намагається потішити їх смаколиками.

“Чи шкодую я, що погодилась поїхати у відрядження? — Ні! Відтоді, як опинилась тут — відчуваю, що я там, де маю бути. Це мої внутрішні переконання. Я мала побачити та відчути на собі, як виборюється наша Перемога, аби пронести дух української свободи й незламності через покоління”, — зізнається Анастасія Паладійчук.

Пишаємося і щиро дякуємо нашій колезі й усім захисникам і захисницям, які відчайдушно захищають нашу Батьківщину. Тримаємо стрій!